Площа 80,503 км2, 3 населених пункта, в яких проживає - 1187 осіб (8 місце в громаді)
Загальний розподіл населення за рідною мовою в старостинському окрузі (села: Новоукраїнка, Капаклієве, Петро-Євдокіївка) за даними перепису 2001 року: українська – 89,20%, російська – 6,99%, молдовська – 1,99%, вірменська – 0,98%, гагаузька – 0,27%, циганська – 0,27%, болгарська – 0,18%, румунська – 0,18%, білоруська – 0,09%, польська – 0,09%
село Новоукраїнка - (UA51140130380046719) розташоване в балці «Куртів Яр» за 16 км на схід від центру громади на автошляху Т1618, площа 4,074 км², поштовий індекс 67441, середня висота над рівнем моря 26 м.
Засноване у 1793 році гвардійським капітаном Куртом, до 1859 року село вже перетворилося на значний населений пункт з 124 дворами, де мешкало 681 особа.
До кінця XIX століття Куртівка значно розрослася. У 1887 році тут проживало 1171 особа, а вже 1896 року село налічувало 269 дворів із 1354 мешканцями. Інфраструктура включала волосне правління, дві школи, три лавки та православну церкву (яка була зведена у 1861 році). У 1906 році при церкві діяла парафіяльна школа для 36 дівчат, а земська школа навчала 82 хлопчиків. До 1916 року населення села зросло до 1598 осіб.
У 1930 році село було перейменоване на Будьоннівку на честь радянського воєначальника. У 1951 році до Будьоннівки примусово переселили 184 родини бойків із Дрогобиччини. 9 червня 1958 року в рамках хрущовської кампанії з повернення історичних назв село отримало сучасну назву – Новоукраїнка. (В радянські часи на території села розміщувалася центральна садиба колгоспу ім. Шевченка, який мав 8004 га землі)
Медицина:
- Новоукраїнська амбулаторія сімейної медицини - вул.Куртівська 54
Освіта:
- Комунальний заклад "Новоукраїнський ліцей Роздільнянської міської ради Одеської області" - вул. Куртівська 58
Релігія:
- Парафія Різдва Пресвятої Богородиці (Православна церква України) - вул. Куртівська, 64А
Динаміка населення:
- 1859 р. - 681 особа, 1887 р. - 1171 особа, 1896 р. - 1354 особи, 1916 р. - 1598 осіб, 1989 р. - 1081 особа, 2001 р. - 1023 особи, 2016 р. - 1017 осіб, 2017 р. - 977 осіб, 2018 р. - 1002 особи, 2019 р. - 999 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська - 88,28%, російська - 7,17%, молдовська - 2,23%, вірменська - 1,07%, гагаузька - 0,29%, циганська - 0,29%, болгарська - 0,19%, румунська - 0,19%, білоруська - 0,10%, польська - 0,10%
село Капаклієве - (UA51140130220035348) розташовано при балці «Глибокий Яр» за 11 км на північний схід від центру громади на автомобільній дорозі обласного значення О160506 (залізнична станція Вигода - Роздільна), площа 0,505 км², поштовий індекс 67406, середня висота над рівнем моря 43 м.
В 1856 році згадується як «Капаклієв хутір» у власності родини Муянових, який налічував 26 дворів, млини та дерев’яну церкву Великомученика Георгія. 1890-ті роки у селі діяла церковно-приходська школа. … 16 травня 1964 року село перейменування з Булгаркі на Капаклієве.
Релігія:
- церква Великомученика Георгія (руїни)
Динаміка населення:
- 1887 р. - 222 особи, 1896 р. - 398 осіб, 1916 р. - 228 осіб, 1989 р. - 81 особа, 2001 р. - 46 осіб, 2019 р. - 26 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська - 91,30%, російська - 8,70%
село Петро-Євдокіївка - (UA51140130420041666) розташовано за 8 км на північний схід від центру громади на автомобільній дорозі Т-1618 (Р-33 – Роздільна – Єреміївка – М-05) та автомобільній дорозі обласного значення О160506 Залізнична (станція Вигода - Роздільна), площа 1,217 км², поштовий індекс 67409, середня висота над рівнем моря 51 м.
Найраніші згадки про поселення датуються 1856 роком, коли воно згадується як Петро-Євдокіївка поміщика Петра Федоровича Храбро-Василевського з 15 дворами. Через три рока тут вже нараховувалось 25 дворів із 164 мешканцями. У 1892 році тут існували значні земельні володіння місцевих поміщиків (Гросул-Толстого, Ковтуненка, Капаклія та ін.), загальною площею понад 1200 десятин. У 1906 році, тут діяла школа граматики з 26 учнями. До 1920 року у селищі нараховувалось 91 домогосподарство з 428 мешканцями, переважно російськомовними. Станом на 1 вересня 1946 року село було центром Петро-Євдокіївської сільської ради, до якої входили: села Балківка, Копакліївка, Петро-Євдокіївка та хутір Ново-Антонівка.
Динаміка населення:
- 1859 р. - 164 особи, 1887 р. - 292 особи, 1896 р. - 301 особа, 1916 р. - 387 осіб, 1920 р. - 428 осіб, 1989 р. - 148 осіб, 2001 р. - 176 осіб, 2019 р. - 162 особи.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська - 97,16%, російська - 2,84%
