Площа - 244,32 км² , населення – 5060 осіб, населені пункти – 12 (село Антоно-Ковач, село Великоплоске, село Кістельниця, село Малоплоске, село Новоантонівка, село Новосавицьке, село Олег, село Орел, село Покровка, село Привілля, село Слов'яносербка, село Тростянець)
67140, Одеська обл., Роздільнянський р–н, с. Великоплоске, вул. Орджонікідзе(?), 102
Розподіл населення за рідною мовою в громаді в цілому за даними перепису 2001 року: російська - 67.72%, українська - 30.22%, румунська - 0.75%, молдовська - 0.72%, болгарська - 0.26%, білоруська - 0.07%, вірменська - 0.06%, гагаузька - 0.02%, циганська - 0.02%
село Антоно-Ковач - (UA51140030020098399) розташоване в балці «Бурсук» за 8.5 км на південний схід від центру громади та 3.5 км на північний схід від молдовсько-українського кордону, площа - 0,42 км², поштовий індекс - 67142, середня висота над рівнем моря 83 м.
В 1856 році селище Антонівка, із навколишніми землями належало спадкоємцям поміщика Ковача. На початку XX століття отримала назву – Антон-Ковач, яке с часом трансформувалась в Антоно-Ковач.
Динаміка населення:
- 1989 р. - 30 осіб, 2001 р. - 23 особи
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська – 88,89%, російська – 11,11%
село Великоплоске - (UA51140030010095447, центр громади, розташовано в 5 км від Молдовсько-українського кордону, площа - 6,223 км², поштовий індекс - 67140, середня висота над рівнем моря 186 м.
Село Плоске виникло як старообрядницька слобода на лівому березі балки Серебрянки (територія сучасної Кіровоградської області). Воно вперше згадується у 1731–1732 рр., коли російські старовіри, тікаючи від репресій, засновували поселення в Чорному лісі. У 1819 р. через опір старообрядців військовим поселенням уряд силою переселив їх у Тираспольський повіт, де в 1822 р. виникла слобода Плоська. У 1886 році тут мешкало 4297 осіб у 725 дворах, з розвиненою інфраструктурою (молитовний будинок, 12 лавок, винні склади, біля 30 млинів). Після війни отримало сучасну назву Великоплоске, ставши центром сільської громади. Неподалік від села розташований пункт пропуску через українсько-молдавський кордон Великоплоске—Мелеєшть. (В радянські часи на території села розташовувався радгосп «Росія», якому належало 10 900 га землі)
На околицях села розкопано 41 курган з похованнями доби бронзи (III — початок І тисячоліття до н. е.) та кочових племен IX—XI століть.
Медицина:
- Амбулаторія загальної практики — сімейної медицини, вулиця Сільрадівська, 7
Освіта:
- Великоплосківський опорний заклад освіти-ліцей Великоплосківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області Одеська область, р-н Роздільнянський, ттг Великоплосківська, с. Великоплоске, пров. Сільрадівський 12
- Великоплосківська початкова школа-філія Великоплосківського закладу загальної середньої освіти Великоплосківської сільської ради, пров. Мельничний, 18
Релігія:
- Церква Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього (Російська Православна старообрядницька Церква)
Динаміка населення:
- 1886 р. – 4297 осіб, 1989 р. – 3498 осіб, 2001 р. – 3315 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року
- російська 92,43 %, українська 5,95 %, румунська 1,23 %, болгарська 0,27 %, вірменська 0,06 %
село Кістельниця - (UA51140030030072981) розташоване в балці «Дівка» за 6.5 км на південний схід від центру громади, площа - 0,54 км², поштовий індекс - 67141, середня висота над рівнем моря 131 м)
Одно з найстаріших поселень району, виникло ще до окупації цих земель російською імперією. На карті 1800 року присутнє під назвою – Перушорь. В 1856 році село Кістельниця, належало поміщику Мирасхеджі. На початку XX століття, було повернуто назву - Кістельниця.
Динаміка населення:
- 1989 р. - 68 осіб, 2001 р. - 86 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська – 59,3%, російська – 32,56%, молдовська – 8,14%
село Малоплоске - (UA51140030040098594) розташоване в балці «Дівка» за 5 км на схід від центру громади та на південь від автошляху територіального значення Т 1615 (Великоплоське — Березівка), площа - 0,42 км², поштовий індекс - 67141, середня висота над рівнем моря 82 м.
В 1850 році, хутір Миколаївка (Мал.Плоське) поміщиці Дмитрієвої, розташований біля водойми в балці «Дєвка» мав чотири млина. На початку XX століття село було перейменоване на Малоплоске. Складається з двох вулиць: Литвинова (по балці) та Гагарина (на схилі).
Динаміка населення:
- 1989 р. - 103 особи, 2001 р. - 76 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- російська – 94,29%, українська – 4,29%, молдовська – 1,43%
село Новоантонівка - (UA51140030050014101) розташоване в балці «Дівка» за 7 км на північний схід від центру громади, площа - 0,32 км², поштовий індекс - 67141, середня висота над рівнем моря 164 м.
На картах середини XIX ст. фігурує під назвою Новоантонівка (Варварівка). Складається з єдиної вулиці – Суворова.
Динаміка населення:
- 1989 р. - 33 особи, 2001 р. - 28 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська – 78,57%, російська – 17,86%, молдовська – 3,57%
село Новосавицьке - (UA51140030060070849 ) розташоване в балці «Дівка» за 7 км на південний схід від центру громади, площа - 1,56 км², поштовий індекс - 67143, середня висота над рівнем моря 75 м.
В 1850 році, поселення Єкатеринівка (Ново-Савицька) в балці «Дєвка», належало поміщику Савицкому. На початку XX ст. село отримало назву Ново- Єкатеринівка, а південніше виникли села Ново-Савицьке та Зелений садок. 12 вересня 1967 року всі три села були об'єднані в один населений пункт — село Новосавицьке.
Медицина:
- Фельдшерський пункт, вулиця Центральна, 14
- Новосавицький психоневрологічний будинок-інтернат, вулиця Центральна, 95
Освіта:
- Новосавицька гімназія з початковою школою Великоплосківської сільської ради, вул. Шкільна, 1
Динаміка населення:
- 1989 р. - 675 осіб, 2001 р. - 610 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська – 91,07%, російська – 4,87%, молдовська – 3,08%, болгарська – 0,32%, білоруська – 0,16%, гагаузька – 0,16%, циганська – 0,16%
село Олег - (UA51140030070023572) розташоване за 11 км на південний схід від центру громади та в 1 км на схід від молдовсько-українського кордону, площа - 0,13 км², поштовий індекс - 67142, середня висота над рівнем моря 146 м.
В 1863 році на цьому місті, на перехресті доріг, стояв постоялий двір. На картах 1941 року це вже невеличке село поряд із дорогою між Славяно-Сербкою та Гребеніками.
Динаміка населення:
- 1989 р. - 50 осіб, 2001 р. - 35 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська – 80%, російська – 17,14%, молдовська – 2,86%
село Орел - (UA51140030080050404) розташоване за 8 км на схід від центру громади на південь від автошляху територіального значення Т 1615 (Великоплоське — Березівка), площа - 0,37 км², поштовий індекс - 67141, середня висота над рівнем моря 171 м.
Хутір Орел був заснований у 1920 році на березі ставка.
Динаміка населення:
- 1989 р. - 142 особи, 2001 р. - 141 особа
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- російська – 88,03%, українська – 9,15%, молдовська – 2,11%
село Покровка - (UA51140030090089316) розташоване на автодорозі О160813 (Велика Михайлівка-Великокомарівка -Великоплоске) за 9.5 км на північний схід від центру громади, площа - 0,22 км², поштовий індекс - 67141, середня висота над рівнем моря 175 м.
Засноване на початку XX століття. Складається с єдиної вулиці – Бєляєва.
Динаміка населення:
- 1989 р. - 27 осіб, 2001 р. - 10 осіб
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- російська – 90%, українська – 10%
село Привілля - (UA51140030100019604) розташоване за 6 км на захід від центру громади, площа - 0,24 км², поштовий індекс - 67141, середня висота над рівнем моря 169 м.
Хутір Привілля виник на початку XX століття. Складається с єдиної вулиці – Івана Багранова, яка розділена навпіл ставком.
Динаміка населення:
- 1989 р. - 36 осіб, 2001 р. - 23 особи
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- російська – 78,26%, українська – 21,74%
село Слов'яносербка - (UA51140030110071825) розташовано за 4 км на південь від центру громади та в 2 км від Молдовсько-українського кордону, площа - 1,79 км², поштовий індекс - 67142, середня висота над рівнем моря 155 м.
Село засноване у 1862 році переселенцями з села Сербка. (В радянські часи на території села розташовувалась центральна садиба колгоспу «Радянська Україна», якому належало 7490 га землі.) Неподалік від села розташований пункт пропуску через молдавсько-український кордон Слов’яносербка—Ближній Хутір.
В околицях села розкопано 3 кургани з похованнями доби бронзи (II — початок І тисячоліття до н. ери).
Медицина:
- Фельдшерський пункт, вулиця Молодіжна, 57
Освіта:
- Слов'яносербська гімназія з дошкільним відділенням та початковою школою, вул. Молодіжна, 59
Динаміка населення:
- 1989 р. – 715 осіб, 2001 р. – 735 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- українська 88 % , російська 10,48 %, молдовська 0,55 %, білоруська 0,41 %, болгарська 0,41 %, вірменська 0,14 %
село Тростянець - (UA51140030120029508) розташовано на північ від автошляху територіального значення Т 1615 (Великоплоське — Березівка) за 9 км на схід від центру громади, площа - 0,52 км², поштовий індекс - 67142, середня висота над рівнем моря 175 м.
Село Тростянець Перший засноване у 1921 році на місці хутора Дубровіна селянами, що переселилися сюди із села Великоплоське. В 1975 році з назви прибрали слово «Перший».
Медицина:
- Фельдшерський пункт, вулиця Центральна, 42
Освіта:
- Тростянецька гімназія з початковою школою, вул. Шкільна, 21
Динаміка населення:
- 1989 р. – 302 особи, 2001 р. – 345 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
- російська 70,67 %, українська 28,15 %, молдовська 0,88 %
