Німецька колонізація Півдня України - один із ключових епізодів історії заселення та економічного розвитку степових регіонів. Особливе місце в цьому процесі посідає Кучурганська колоністська округа, заснована у 1808–1809 роках на території сучасного Роздільнянського району Одеської області. Саме тут виникла низка німецьких католицьких та лютеранських колоній, які протягом понад століття зберігали мову, культуру, релігійні традиції та власну систему самоврядування.
Сучасний Роздільнянський район охоплює землі, що в ХІХ — на початку ХХ століття входили до складу Одеського та Тираспольського повітів Херсонської губернії. На цій території існували як «материнські» поселення (Strassburg, Selz, Kandel, Baden, Mannheim, Elsass), так і численні «дочірні» хутори та колонії, засновані пізніше вихідцями з основних сіл.
Колонізація регіону відбувалася в кілька хвиль:
1804–1810 рр. — перші католицькі колонії біля Кучурганського лиману;
1815–1825 рр. — лютеранські поселення на північ і схід від Кучургана;
середина ХІХ ст. — утворення нових сіл унаслідок поділу земель і переселення з перенаселених материнських колоній;
кінець ХІХ — початок ХХ ст. — заснування хуторів на орендованій землі та придбаних маєтках;
1920–1930-ті рр. — організація німецьких національних районів у складі УСРР;
1941–1944 рр. — виселення німецького населення та фактична ліквідація німецьких колоній у регіоні.
DIE DEUTSCHEN RUSSLANDS SIEDLUNGEN UND SIEDLUNGSGEBIETE
Німецькі поселення на території сучасного Роздільнянського району, відповідно енциклопедичного словника "Німці росії: населені пункти та місця поселення"
* Доповнено
Зельцька волость/Amtsbezirk Selz (Успенська волость/Amtsbez. Uspenskoje), Одеський повіт: Цю волость було утворено після 1871 року на території частини колишнього Кучурганського колоністського округу, розташованої біля Кучурганського лиману, на північний захід від Одеси. До її складу входили німецькі села Зельц, Кандель та Страсбург, а центром слугувало село Зельц (Успенське). Згодом, північну частину території, де знаходилося село Страсбург, виділили в Страсбурзьку волость. Динаміка населення волості становила: 7167 осіб у 1885 році, 7457 осіб у 1897 році та 7455 осіб у 1905 році.
Зельцький німецький район/Deutscher Rayon Selz (у 1926-1931 роках Фрідріх-Енгельсовський німецький район/dt. R-n Friedrich-Engels), Одеська область: Цей район був утворений згідно з рішенням ВУЦВК та РНК УРСР від 4 жовтня 1924 року і знаходився на північний захід від Одеси. У 1926 році до його складу входили такі сільські ради та німецькі населені пункти: Амбросіївська/Октябрська (Амбросієво, хутори Бурдовий, Кам'янка, Матишівка, Новий Мир, Шевченко), Баденська (Баден), Вигодянська (Вигода Німецька, хутір Рефініус), Зельцька (Зельц), Кандельська (Кандель), Мангеймська (Кагарлик, Мангейм, хутори Гадирим, Дар Природи), Отрадівська (Болгарка, хутір Палієвський), Секретарська (Михайлівка, Секретарка), Страсбурзька (Страсбург), Ексарівська (хутори Бурковський, Корсунці, Макарово, Мандрово Німецьке), а також Ельзаська (Мілліардівка, Ельзас). Крім того, до району були включені німецькі населені пункти: хутір Богданівка-2, Катериненталь, хутір Копиткіна, хутір Ландрихтер, Ней-Зельц та Ней-Йозефсталь.
Кучурганський колоністський округ/Кolonistenbezirk kutschurgan - Херсонська губернія, Одеський/Тираспольський повіти. Заснований у 1808-1809 роках. Розташований на лівобережжі р. Кучурган, на північний захід від Одеси. Охоплював німецькі села: Баден, Зельц, Кандель, Мангейм, Страсбург, Ельзас. Центр - с. Зельц. Землі: 26674 десятини (1857; 433 двори та 167 безземельних сімей). Виробництво: 10 олійниць, 39 млинів, 3 ткацькі верстати, 6 церков та молитовних домів, 6 шкіл (1841). Після 1871 року на цій території утворено Баденську (с. Баден), Зельцьку та Мангеймську волості. Населення: 1811 р. - 2055 осіб, 1820 р. - 2243 особи, 1834 р. - 4046 осіб, 1841 р. - 4704 особи, 1859 р. - 7373 особи.
МАНГЕЙМСЬКА ВОЛОСТЬ/AMTSBEZIRK MANNHEIM (Барабойська волость/Amtsbezirk Baraboj) Одеський повіт. Утворена після 1871 року на східній частині території колишнього Кучурганського колоністського округу. Розташована на північний захід від Одеси. Включала німецькі населені пункти: хутір Бурківський, Вигода Німецька, хутір Гадирим, Георгенталь, Дейч-Мандрово, Йоганнесталь, Кагарлик, Карлсталь, Келлерсгейм, хутір Корсунці, хутір Макарово, Мангейм, хутір Руднев, Ельзас. Центр - с. Мангейм (Барабой). Динаміка населення:1885 р. - 3737 осіб, 1897 р. - 4921 особа, 1916 р. - 4808 осіб.
МАНГЕЙМСЬКИЙ РАЙОН/RAYON MANNHEIM Одеський округ. Утворений у 1923 році на території Василівської, Вигодянської, Мангеймської, Секретарської волостей. Розташований на північний захід від Одеси. Включав німецькі населені пункти: хутір Бурківський, Вигода Німецька, хутір Гадирим, Георгенталь, хутір Дар Природи, Дейч-Мандрово, Йоганнесталь, Кагарлик, хутір Корсунці, хутір Макарово, Мангейм, хутір Рефініус, хутір Руднев. Центр - с. Мангейм. У 1925 році приєднаний до Зельцького німецького району.
Аман (Amann) - у радянський період село в Одеській області, Цебриківський район. Розташоване на південь від с. Цебрикове. Конфесія: лютеранська або змішана (потрібне уточнення). Засноване, ймовірно, на початку ХХ століття. У 1924 р. населення становило 14 осіб. Інші дані про площу земель та інфраструктуру відсутні. Джерела: (NR; Stumpp, 1955).
Ахтенберг ACHTENBERG, В радянський период - Одеська область, Гросуловський район. хутір. К сев.-заселище від Одеси. Населення: 1926 р. - 189 особи. * Село Achtenberg було католицькою німецькою колонією, заснованою на території сучасного Роздільнянського району, у складі німецького національного району імені Фрідріха Енгельса (GNR Friedrich Engels), що охоплював Кучурганську округу. Станом на 1926 рік у селі проживало 54 особи. Колонія належала до католицької парафії у селі Лангенберг(Понятівка), що забезпечувала духовне обслуговування вірян регіону. Імовірно, Achtenberg був заснований у першій чверті XX століття як хутір або невелике поселення, з характерною для пізніх колоній інфраструктурою. Як і багато інших німецьких сіл Південної України, Achtenberg перестав існувати внаслідок депортацій німецького населення під час Другої світової війни/
Баден 
(Благодатне-Baden-Рибальське-Лиманське), до 1917 - Тираспольский повіт, Кучурганский колоністський округ. Баденская (Благодатновська) волость. В радянський период - Одеська область, Роздільнянский/Зельцкий (Фридрих-Енгельсовський) німецький район (зараз - в склад селища Лиманське. Заснований в 1808 році на лівому березі Кучурганського лимана, в 65 км від м.Одеса. Засновники - 79 родин з Бадена, Пфальца, Ельзаса, Баварії та Австрії. Церква (1862). Земли 3357 десятина (1811), 3562 десятина (1857; 59 двор. и 32 безземельний семьи), 3734 десятина (1918). Мельница Г. Фризена, лавки, споживче товариство, земська школа. Коопер. лавка, початкова школа, изба-читальня, сельсовет, винороб. товариство (1926). Колхоз им. Тельмана и „Роте Вахт“ (1930). Жит. выселены в Вартегау в марте 1944. Место народження католицького єпископа А. Фризона (1873-1937). Динаміка населення: 1816 р. - 263 особи, 1825 р. - 359 осіб, 1859 р. - 1076 осіб, 1887 р. - 1420 осіб, 1897 р. - 1694 особи, 1905 р. - 1649 особи, 1911 р. - 1843 особи, 1916 р. - 1735 осіб, 1919 р. - 1480 осіб, 1926 р. - 1993 особи, 1941 р. - 2300 осіб, 1943 р. - 2186 осіб. * Перша партія переселенців прибула з околиць Бадена, Пфальцу та Ельзасу влітку 1808 р., у тому числі 15 родин із села Гаммельсгайм (Вюртемберг). У 1836 р. у селі працював шкіряний цех та громадський гуральний котел. У 1914 р. відкрито сільську кредитну касу.
Бицилиевка (Бол.Бецилева-Бицилаевка + Мюленбах/Mühlenbach-Бициливка), до 1917 - Одеській повіт, Куртовська/Бельчанська волость. В радянський период - Одеська область, Роздільнянский/Тарасо- Шевченковский район (в теперішній час- с. Бецилово). В першій половині XIX століття, тут було засноване власницьке містечко Велика Бициліївка. У 1885 році тридцять - сорок німецьких католицьких родин придбали землю на північ від Бецилівки й заклали колонію Мюленбах. Північну частину села заселяли німці, південну - українці. Молельн. дім. Земли 1200 десятина (1918), 1000 га (1940). Школа. Сельсовет (1926). Динаміка населення: 1887 р. - 183 особи, 1916 р. - 324 особи, 1918 р. - 175 осіб, 1926 р. - 545 осіб, 1943 р. - 227 осіб.
Богнатово (Тифенбах/Tiefenbach; Поганатовка, Чибовка, Чеповка, Антоновка), до 1917 - Одеській повіт, Бельчанська волость. В радянський период - Одеська область, Тарасо-Шевченковський район. На лев. берегу Хаджибейского лимана, в 35 км на північ від Одеси. Кат. приход Севериновка. Динаміка населення: 1887 р. - 45 особи, 1896 р. - 41 особи, 1916 р. - 17 особи, 1926 р. - 65 особи.
Байтельсбахера (Подколин(?) Козаков-Байтельсбахера/BEUTELSPACHER-Козакове), до 1917 - Тираспольский повіт, Гофнунгстальська (Цебриківська)/Горьевская волость. В радянський период - Одеська область, Цебриківський район. В 10 км на південь від Цебрикове. Лютеранський приход Гофнунгсталь. Динаміка населення: 1887 р. - 35 осіб, 1896 р. - 155 осіб, 1906 р. - 46 осіб, 1916 р. - 70 осіб, 1926 р. - 64 особи.
* Браун Chutor Braun (Petashenkiv, Lozovatka, Albanka, Shelemberga) був протестантським німецьким поселенням, заснованим у 1824 році на території Херсонській губернії. Інформація про нього підтверджується низкою джерел, зокрема "German-Russian Handbook" Ульріха Мертенса (2010) та мапою поселень німців у Одеській області, створеною Карлом Штумппом у 1955 році.
* Браунсдорф (Braunsdorf) - Хутір на землях, куплених у поміщика Брауна близько 1824 р., розташований між Гросуловим і Цебриковим. Лютеранський. У 1910 р. тут діяла кузня та вітряк.
Бриновка (Візенталь / Wiesental) до 1917 - Херсонська губ., Одеський пов., Бельчанська/Куртівська вол.; у радянський період - Одеська обл., Роздільнянський/Тарасо-Шевченківський р-н (нині - Роздільнянський р-н). Католицьке село, засноване 1887 року. За 25 км на південний схід від залізничної ст. Роздільна. Католицький прихід - Ельзас. Землі – 828 десятин. Сільрада (1926). Населення: 1887 р. - 192 особи, 1896 р. - 40 осіб, 1904 р. - 80 осіб, 1911 р. - 134 особи, 1916 р.- 139 осіб, 1919 р. - 114 осіб, 1926 р. - 172 особи, 1943 р. - 838 осіб.
Будьонний (БУДЕНЫЙ, Зееберг / Seeberg), у рад. період — Одеська обл., Гросуловський р-н. Німецький хутір. За 25 км на північ від залізничної станції Роздільна. Населення: 1926 р. – 97 осіб. * Німецьке поселення Зееберг (Seeberg), відоме також під радянською назвою Будьонний (Budyonnyy), належало до колоній Глікштальського округу (приход Кассель) в Одеській області. У радянський період воно знаходилось у Гросуловському районі (нині територія Роздільнянського району). Населений пункт був хутором із німецьким населенням, розташований за 25 км на північ від залізничної станції Роздільна.
Бурдовий (Миролюбовский; Бурдий, Милолюбовский, Немецкий), до 1917 - Тираспольский повіт, Понятівська/Розальевська волость. В радянський период - Одеська область, Раздельнянский/Зельцский (Фридрих-Енгельсовський) німецький район. Кат. приход Страсбург. Динаміка населення: 1887 р. - 42 особи, 1896 р. - 66 осіб, 1906 р. - 99 осіб, 1916 р. - 81 особа, 1919 р. - 58 осіб, 1926 р. - 56 осіб.
Вільгельмсауе WILHELMSAUE (Дезінеров хутір / Desiner-Khutor, Desinerova) - німецьке євангелічне поселення на орендованій землі в окрузі Glückstal, Одеська область. Належало до парафії Бергдорф. Населення: 1904 р. - 50 осіб
Вейса WEISS (Вейсле/Weißle, Винярского), до 1917 - Тираспольский повіт, Гофнунгстальская (Цебриківська) волость. В радянський период - Одеська область, Цебриківський район. Лютеранський хутір. В 5 км к сев.-востаниця от с. Цебриково. Лютеранський приход Гофнунгсталь. Динаміка населення: 1906 р. - 72 особи, 1916 р. - 23 особи, 1926 р. - 50 особи.
Владимирівка (Визенталь, Wiesental), В радянський период - Одеська область, Цебриківський район (в теперішній час- Великомихайловский р-н). Лютеранський село, заснований в 1924. В 10 км к сев.-заселище от с. Цебриково. Лютеранський приход Гофнунгсталь. Динаміка населення: 1943 р. - 253 особи. * лютеранське село, засноване у 1924 році. У радянський період входило до складу Цебриківського району Одеської області. Розташовувалося за 10 км на північний захід від села Цебрикове. Належало до лютеранського приходу Гофнунгсталь.
Водіно (Водяна, Водяний), до 1917 - Тираспольский повіт, Новопетровська волость. В радянський период - Одеська область, Гросуловський район (зараз - село Водяне). Лютеранський хутір. Приход в с.Кассель. Динаміка населення: 1906 р. - 38 осіб, 1916 р. - 54 особи, 1926 р. - 70 осіб.
* Вормс (Worms) - Невелике католицьке поселення в межах Кучурганської округи, засноване у 1810-х роках вихідцями з материнських колоній. Згадується у звітах Одеського земства 1868 р. як тимчасовий хутір при р. Кучурган.
Войничево (Гильдесгейм/Hildesheim, Сорока, Борунча), до 1917 - Тираспольский повіт, Захарьевская волость. В радянський период - Одеська область, Фрунзівський (Захарівський) район. Лютеранське село, засноване в 1887 році. В 15 км від села Захарівка. Лютеранський приход Кассель. Динаміка населення: 1887 р. - 114 осіб, 1896 р. - 187 осіб, 1906 р. - 280 осіб, 1916 р. - 42 особи, 1918 р. - 80 осіб, 1926 р. - 189 осіб, 1943 р. - 193 особи.
* Гайдельберг (Heidelberg) - Хутір лютеранський, заснований у 1880-х роках вихідцями з Гросулівської та Гельмутстальської волостей. У 1926 р. зафіксовано 23 мешканці (усі німці).
Гайєра (Geier, Гейєр Г.Г.) - німецький хутір, до 1917 року входив до складу Херсонської губернії, Тираспольського повіту, Захар'ївської волості; у радянський період - Одеська область, Фрунзівський (нині Захарівський) район, розташований поблизу села Захарівка, на північ від Тирасполя, населення: 1916 р. - 30 осіб, 1926 р. - 21 особа
ГАЙЕРА/GEIER (Гейер Г.Г.), до 1917 - Тираспольский повіт, Захарьевская волость. В радянський период - Одеська область, Фрунзовский (Захаровский) район. хутір. У с. Захарьевка, к сев. от Тирасполя. Динаміка населення: 1916 р. - 30 осіб, 1926 р. - 21 особа.
Гамоно GAМONO, В радянський период - Одеська область, Цебриківський район. хутір. На північ від с. Цебриково. Населення: 1924 р. - 8 осіб.
ГЕММЕРИХА/HÄMMERICH (Суттера/Sutter), до 1917 - Тираспольский повіт, Гофнунгстальская (Цебриківська) волость хутір. К сев.-заселище від Одеси. Динаміка населення: 1906 р. - 62 особи, 1916 р. - 25 особи.
Гербер (GERBER) (Ново-Ивановка; Гербера Г.Г., Герберга, Ивановка I), до 1917 - Тираспольский повіт, Малигоновская волость. В радянський период - Одеська область, Цебриківський район. Лютеранський хутір. В 25 км к сев.-заселище от с. Цебриково. Лютеранський приход Гофнунгсталь. Динаміка населення: 1896 р. - 60 особи, 1916 р. - 10 особи, 1926 р. - 42 особи. *Гербер (Chutor Gerber, Gerber-Khutor, також Ново-Іванівка) - німецький лютеранський хутір, що існував у складі Тираспольського повіту Херсонської губернії (Малигонівська волость) до 1917 року. У радянський період входив до Цебриківського району. Хутір належав до євангельсько-лютеранської парафії в Гофнунгсталі.
Гетьманци (Х.Гетманскій, Штрассенфельд, Straßenfeld, Ekmantz, Germantsy, Getmanzy, Strassenfeld, Het’mantsi, Гаюса-Гетманский, Гетьманци), до 1917 - Тираспольский повіт, Новопетровская волость. В радянський период - Одеська область, Роздільнянський/Гросулівський район. В 10 км на північ від залізничної станції Роздільна. Кат. приход Страсбург. Динаміка населення: 1896 р. - 128 осіб, 1906 р. - 86 осіб, 1916 р. - 126 осіб, 1926 р. - 219 осіб, 1943 р. - 498 осіб.
Гофнунгсталь (Hoffnungstal-Цебрикове), до 1917 - Тираспольский повіт, Гофнунгстальская (Цебриківська) волость. В радянський период - Одеська область, Цебриківський район. Лютеранське село, засноване в 1819 (1817?) році біля річці Малий Куяльник. Засновники - 64 родини з Вюртемберга. Лютеранський приход (с 1837 р.). Церковь (с 1842 р.). Землі 4306 десятин (1857 рік 69 дворів и 22 безземельні родини), 4615 десятин (1918 р.). Млин, винний погріб, лавки, лікарня, аптека, сирот. каса. Центр. училище (1910). Коопер. лавка, семірічна школа, районний дом крестьяніна, сільрада (с 1926 р.). Місце народження литератора Г. Фихтнера (1906-1937). Динаміка населення: 1825 р. - 393 особи, 1848 р. - 860 осіб, 1859 р. - 1145 осіб, 1887 р. - 1051 особа, 1906 р. - 2471 особа, 1911 р. - 2390 осіб, 1916 р. - 1985 осіб, 1918 р. - 2284 особи, 1926 р. - 2408 осіб, 1943 р. - 2552 особи.
Гофнунгсфельд Hoffnungsfeld (Антоновича - Ленино - Торосове), до 1917 - Тираспольский повіт, Гофнунгстальская (Цебриківська) волость. В радянський период - Одеська область, Цебриківський район. Лютеранський село, засноване в 1856 році. В 15 км на північний схід від села Цебриково. Лютеранський приход Гофнунгсталь. Молельн. дім. Землі 2430 десятин (1918). Нач. школа, изба-читальня, сільрада (с 1926 р.). Мешканці виселені в Вартегау в березні 1944 року. Месце народження Лютеранського пастора Г. Рата (1865-1931), історика Г. Лейббрандта (1899-1982). Динаміка населення: 1859 р. - 224 особи, 1887 р. - 384 особи, 1906 р. - 671 особа, 1916 р. - 568 осіб, 1918 р. - 326 осіб, 1926 р. - 509 осіб, 1943 р. - 630 осіб.
Грузиновка (Німецькій-Червоний гай (Перегуда?)), до 1917 - Тираспольский повіт, Понятовская/Розальевська волость. В радянський период - Одеська область, Гросуловський район. Кат. хутір. К заселище от ж.- д. станиця Раздельная. Кат. приход Понятовка. Динаміка населення: 1887 р. - 33 особи, 1896 р. - 47 осіб, 1906 р. - 87 осіб, 1926 р. - 72 особи.
* Грос-Вальдгайм (Gross Waldheim) — Лютеранське село, виникло внаслідок поділу землі села Вальдгайм (Гросулівська волость). Засноване бл. 1870 р., мало 104 мешканці у 1887 р.
село Ельзас ELSASS (Щербанка; Щербановка) До 1917 – Одеський/Тираспольський повіт, Кучурганський колоністський округ, Мангеймська (Барабойська) волость. У радянський період – Одеська область, Роздільнянський/Зельцький (Фрідріх-Енгельсівський) німецький район (нині – Роздільнянський район). Католицьке село, засноване в 1808 році. За 50 км на північний захід від Одеси. Засновники – 65 сімей із Прусської Польщі, Бадена, Австрії, Ельзасу. Католицькі парафії Мангейм, Ельзас (з 1900). Церква (1892). Землі: 3358 десятин (1811), 3562 десятини (1857; 59 дворів і 21 безземельна сім’я), 3667 десятин (1918). Виноградарство, каменоломні. Млини І. Фолька та Ф. Гегеле, крамниці, пивна. Кооперативна крамниця, початкова школа, сільрада (1926). Місце народження композитора О. Гейльфуса (1933–1981). Динаміка населення: 1809 р. – 273 особи, 1816 р. – 326 осіб, 1825 р. – 447 осіб, 1859 р. – 1176 осіб, 1870 р. – 1632 особи, 1887 р. – 2011 осіб, 1897 р. – 1886/1810 (німецьке населення), 1905 р. – 1725 осіб, 1910 р. – 1709 осіб, 1916 р. – 1641 особа, 1918 р. – 1770 осіб, 1926 р. – 1922 особи, 1943 р. – 1967 осіб. * Відомо, що із 69 родин, які прибули сюди в 1816 р. , понад половина походила з регіону Верхній Ельзас (сучасна Франція). У 1920-х рр. у селі діяло кооперативне виноградне товариство.
Десиньерово (Вильгельмсауэ/Wilhelmsaue, Десениоровка, Демиерово, Марьяновка I), до 1917 - Тираспольский повіт, Захарівська/Малаештська друга волость. В радянський период - Одеська область, Фрунзівський (Захарівський) район. Лютеранське село на арендній землі. В 15 км північний захід від села Захарівка. Лютеранський приход Бергдорф. Динаміка населення: 1887 р. - 105 осіб, 1896 р. - 148 осіб, 1906 р. - 197 осіб, 1916 р. - 92 особи, 1918 р. - 50 осіб, 1926 р. - 120 осіб, 1943 р. - 130 осіб.
Димінське (Нойгайм / Neuheim, Нейгейм, Дьомінське, Фрейдорф / Freidorf, Федорівка, Вільчинське), до 1917 року - Херсонська губернія, Тираспольський повіт, Понятовська / Розальєвська волость; у радянський період - Одеська область, Гросулівський район. Католицьке село, розташоване за 20 км на північний схід від Тирасполя. Католицькі парафії - Сєверинівка, Страсбург. Населення: 1887 р. - 215 осіб, 1896 р. - 108 осіб, 1906 р. - 131 особа, 1916 р. - 154 особи, 1926 р. - 167 осіб, 1943 р. - 272 особи.
Добрий Луг (Шене Визе / Schöne Wiese, Добрый Лук), до 1917 - Тираспольский повіт, Новопетровська волость. В радянський период - Одеська область, Гросуловський/Цебриківський район. В 10 км на північ від села Цебрикове. Динаміка населення: 1887 р. - 34 особи, 1896 р. - 65 осіб, 1906 р. - 75 осіб, 1916 р. - 40 осіб, 1926 р. - 97 осіб.
* Ейґенфельд Eigenfeld (Ейгенфельд) - лютеранське село, засноване у 1868 році, належало до Гофнунгстальської (Цебриківської) волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, розташоване за 100 км на північний захід від Одеси, приход - Гофнунгсталь, населення: 1906 р. - 254 особи, 1943 р. - 377 осіб.
Еленендорф HELENENDORF (Еленовка, Дорша/Dorsch, Мардаровка(?), Гросул-Толстого), до 1917 - Тираспольский повіт, Новопетровська волость. В радянський период - Одеська область, Гросулівський/Цебриківський район. Лютеранське село на арендн. землі, засноване в 1896(?). В 5(?) км на захід від села Цебрикове. Динаміка населення: 1896 р. - 33 особи, 1906 р. - 145 осіб, 1916 р. - 58 осіб, 1926 р. - 87 осіб, 1943 р. - 176 осіб.
Єреміївка (Бишофсфельд/Bischofsfeld), до 1917 - Одесский повіт, Бельчанська волость. В радянський период - Одеська область, Раздельнянский/Тарасо-Шевченковский район (в теперішній час- Раздельнянский р-н). Кат. село, заснований в 1887. В 25 км на південний схід від залізничної станції Роздельна. Засновники з кучурганських колоній. Кат. приходы Эльзас, Еремеевка (с 1910). Церковь (1903). Земли 2300 десятина (1918). Початкова школа, сільрада (1926). К-з „3-й Інтернаціонал“ (1930), МТС. Динаміка населення: 1887 р. - 266 осіб, 1911 р. - 400 осіб, 1916 р. - 517 осіб, 1924 р. - 690 осіб, 1943 р. - 733 особи.
Ессер ESSER (Jesser, Эссера), В радянський период - Одеська область, Фрунзівский (Захарівский) район. Лютеранський хутір. В 15 км к юго-востаниця от с. Захарьевка. Лютеранський приход Кассель. Населення: 1926 р. - 35 осіб.
Зельц Selz (Успенское - Зельцы - Лиманское), до 1917 - Одеській/Тираспольский повіт, Кучурганський колоністський округ (центр); Зельцская (Успенская) волость. В радянський период - Одеська область, Раздельнянский/Зельцский (Фридрих-Енгельсовський) німецький район (в теперішній час- селище Лиманское). Засновано в 1808 році. На лівому березі Кучурганського лимана, в 60 км на захід від Одеси. Названо за селищем Зельц (Ельзас). Засновники - 108 родин з Пруссії, Бадена, Пфальца, Ельзасу та Австрії. Католицькі парафії Йозефсталь, Зельц (з 1811). Церква (1821, 1902). Землі 5597 десятин (1811), 5936 десятин (1857; 98 дворів та 35 безземельних родин), 2165 десятин (1918). Садівництво, виноградарство та виноробство, бджільництво. Земський розсадник (1890). Гончарний, каретний, ковальський, олійницький промисли, вовноткацька фабрика Л. Томаса, млини Й. Фішера та Л. Томаса, лісопильня Й. Фішера, черепичні заводи С.Г. Кіллера та Штебнера, скотобійня, лавки. Споживче товариство „Согласие“, сирітська каса. Земська школа (1878-94), сирітський притулок (1909), лікарня, амбулаторія, аптека. Кооперативна лавка, сільськогосподарське кооперативне товариство, ремісниче кредитне товариство, початкова школа, районний будинок селянина, сільрада, сільськогосподарський музей (1926). МТС, колгоспи ім. 17 партз'їзду та „Ленінський шлях“, чоботарська артіль, готель, середня школа, дитсадок. У 1942 році німецька окупаційна влада відкрила педучилище. Мешканців було виселено до Вартегау 25.03.1944. Місце народження католицьких патерів Г. Ріслінга (нар. 1851), А. Келлера (нар. 1867), Ф. Беккера (нар. 1868), К. Вейсенбургера (1892-1919). Динаміка населення: 1808 р. - 401 особа, 1816 р. - 508 осіб, 1825 р. - 670 осіб, 1859 р. - 1576 осіб, 1887 р. - 2398 осіб, 1905 р. - 2745 осіб, 1911 р. - 2910 осіб, 1916 р. - 2301 особа, 1919 р. - 2700 осіб, 1926 р. - 2914 осіб, 1943 р. - 2989 осіб.
Іренфельд Irenfeld (Иреновка, Цвайгардта Я.М./Zweihardt, Ново-Павловка, Ириновка, Іринівка), до 1917 - Тираспольский повіт, Новопетровська волость. В радянський период - Одеська область, Гросуловський/Цебриківський район. Лютеранський село на арендн. земле. В 10 км на схід від села Цебрикове. Лютеранський приход Гофнунгсталь. Динаміка населення: 1887 р. - 32 особи, 1896 р. - 33 особи, 1906 р. - 94 особи, 1916 р. - 8 особи, 1926 р. - 219 особи, 1943 р. - 67 особи.
Іжицьке (Ishickoye, Ishitskoe, Ishickoje Chutor, Ishickojo) до 1917 року - Херсонська губ., Тираспольський пов., Гофнунгстальська (Цебриківська) / Гор'євська волость. Лютеранське село на орендованій землі. На північний схід від Тирасполя. Лютеранський приход - Гофнунгсталь. Населення: 1887 р. - 397 осіб, 1896 р. - 248 осіб, 1916 р. - 448 осіб. * хутір, що належав до колонії Гофнунгсталь і входив до складу Глюкштальської колоністської округи (Glückstal enclave) на півдні Російської імперії, у Херсонській губернії, Тираспольському повіті. Його заснування датується періодом до 1860 року. Хутір був протестантським за релігією та належав до лютеранського приходу Гофнунгсталь. Поселення знаходилось на орендованих землях на північний схід від Тирасполя, приблизно на місці сучасного села Вишневе.
Каменка (Эбенланд/Ebenland-Кам'янка), В радянський период - Одеська область, Раздельнянский/Зельцский (Фридрих- Енгельсовський) німецький район . Кат. хутір, заснований в 1926. В 10 км к юго- востаниця от залізнична станція Раздельная. Кат. приход Страсбург. Динаміка населення: 1926 р. - 100 особи, 1943 р. - 185 особи.
Кандель (Благословенное - Kandel - Рибальське - Лиманське), до 1917 року належало до Одеського/Тираспольського повіту, Кучурганського колоністського округу, Зельцької (Успенської) волості. У радянський період увійшло до складу Одеської області, Роздільнянського/Зельцького (Фрідріх-Енгельсівського) німецького району, а нині є частиною селища Лиманське. Це католицьке село було засноване в 1808 році на лівому березі Кучурганського лиману, за 65 км на північний захід від Одеси. Назву село отримало від однойменного населеного пункту в Пфальці, а його засновниками стали 110 родин з Бадена, Баварського Пфальцу, Ельзасу, Баварії, Пруссії та Австрії. Католицькі парафії включали Зельц, а з 1896 року - Кандель. У селі були збудовані церкви у 1828 та 1892 роках. Земельні угіддя становили 5597 десятин у 1811 році, 5966 десятин у 1857 році (з 99 дворами та 30 безземельними сім'ями) і 6210 десятин у 1918 році. Серед промисловості та інфраструктури Канделя були вітряний млин, 3 олійниці для соняшнику, 12 кузень, виробництво фур, плетіння возів і кошиків, а також громадська бійня, крамниці, пивна, споживче товариство та земська школа. Село пережило жахливі періоди голоду, від якого померли 450 осіб у 1921-1922 роках та 300 осіб у 1933 році. У радянський період в селі функціонували кооперативна крамниця, початкова школа, сільрада, виноробне товариство (з 1926 року) та семирічна школа. Були створені колгоспи імені К. Маркса та імені К. Цеткін, а також винрадгосп імені К. Маркса. 19 березня 1944 року мешканців села було виселено до Вартегау. Історії села присвячена книга А. Боша та Й. Лінгора, опублікована у 1990 році. Серед відомих уродженців Канделя - католицький патер Й. Ересман (1882-1954), а також історик та громадський діяч А. Бош (нар. 1934). Динаміка населення Канделя: у 1808 році проживало 295 осіб, у 1811 році - 490, у 1816 році - 524, у 1825 році - 659, у 1859 році - 1689, у 1865 році - 1725, у 1887 році - 2268, у 1897 році - 2706/2609 німців, у 1905 році - 2824, у 1910 році - 2597, у 1916 році - 2474, у 1918 році - 2497, у 1926 році - 2994, а у 1943 році - 3775 осіб. * За архівом колоністського правління, у 1825 р. село мало власний громадський водяний млин на Кучурганському лимані. У 1911 р. працювала бібліотека при школі.
Кардамычево (Шенфельд/Schönfeld, Кардамичева, Кардаличевка) До 1917 року належало до Тираспольського повіту, Новопетрівської волості; у радянський період село входило до складу Одеської області, Гросулівського району; це було лютеранське село на орендованій землі, розташоване на правому березі річки Кучурган, за 15 км на північний захід від залізничної станції Роздільна. Динаміка населення: 1887 рік - 180 осіб, 1896 рік - 315 осіб, 1906 рік - 321 особа, 1916 рік - 232 особи, 1918 рік - 20 осіб, 1926 рік - 329 осіб, 1943 рік - 402 особи.
Кармазина (Яковлевский, Скурского) До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська/Розаліївська волость. У радянський період - Одеська область, Роздільнянський район. Динаміка населення: 1896 р. - 256 осіб, 1906 р. - 42 особи, 1916 р. - 229 осіб.
Кассель (Комаровка - Kassel - Великокомарівка) До 1917 - Тираспольський повіт, Глікстальський колоністський округ, Кассельська (Комарівська) волость. У радянський період - Одеська область, Гросулівський район. Лютерансько-реформатське село, засноване в 1810 р. За 25 км на північ від Тирасполя. Засновники - 99 сімей із Вюртемберга, Пфальцу, Ельзасу, Франконії, Угорщини, Польщі, Бадена. У 1841 р. через нестачу води жителі південної частини села переселилися на 4 версти на схід, у 1843 р. за ними пішли решта. Лютеранські парафії Гліксталь, Кассель (з 1851 р.). Лютеранська церква, реформатський молитовний дім. Землі: 6000 десятин (1811), 6983 десятини (1857; 116 дворів і 30 безземельних сімей), 8014 десятин (1918). Дві парові млини, три олійниці, крамниці, сирітська каса. Початкова школа, районний будинок селянина, сільрада (1926). Динаміка населення: 1810 р. - 399 осіб, 1816 р. - 461 особа, 1825 р. - 609 осіб, 1859 р. - 1633 особи, 1885 р. - 2318 осіб, 1906 р. - 1761 особа,
1911 р. - 1771 особа, 1916 р. - 1561 особа, 1918 р. - 1644 особи, 1926 р. - 2200 осіб, 1943 р. - 2613 осіб. * У 1830 р. мешканці займалися вирощуванням тютюну, що відзначалося в статистиці колоністів як рідкісна культура для регіону.
Катериненталь Katharinental, в сов. період – Одеська обл., Роздільнянський/Зельцський (Фрідріх-Енгельсівський) нім. р-н. Кат. село, осн. в 1928 р. В 5 км на південь від залізничної ст. Роздільна. Жит.: 1943 р. – 175 осіб. * Засновано 1817 (лютеранська колонія).
Кошари (Альт-Кашары, Кашары, Старые Кошары, Мангейм / Mannheim), До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська волость. У радянський період - Одеська область, Тарасо-Шевченківський район. Засновано в 1887 році. За 40 км на північний схід від Тирасполя. Назва походить від кучурганської колонії Мангейм. Католицька парафія Понятівка. Землі: 2408 десятин (1918). Динаміка населення:1887 р. - 120 осіб,1906 р. - 346 осіб,1916 р. - 234 особи,1918 р. - 260 осіб,1924 р. - 296 осіб,1943 р. - 109 осіб.
* Келер Chutor Köhler (вулиця Чубаря Ulitsa Chubarya) був католицьким німецьким хутором. Точна дата заснування та початку німецького проживання невідома. До наших часів не зберігся. Інформація про поселення міститься в "German-Russian Handbook" (Ульріх Мертенс, 2010) та на карті німецьких поселень Одещини, укладеній Карлом Штумппом у 1955 році.
Клейн-Гликсталь KLEIN-GLÜCKSTAL (Тятранск, Тятры, Тятра) До 1917 - Тираспольський повіт, Новопетрівська волость. У радянський період - Одеська область, Гросулівський район. Лютеранське село, засноване в 1887 році. За 35 км на північний схід від Тирасполя. Лютеранська парафія Кассель. Землі: 996 га. Динаміка населення: 1887 р. - 142 особи, 1896 р. - 131 особа, 1906 р. - 247 осіб, 1916 р. - 206 осіб, 1926 р. - 296 осіб, 1943 р. - 368 осіб. * Засновано 1860 р.
Клейн-Гоффнунгсталь KLEIN-HOFFNUNGSTAL (Ново Цебриково, Малое Цебриково, Нейгоффнунгсталь/Neuhoffnungstal, Шепса/Scheps) У радянський період - Одеська область, Цебриківський район. Лютеранське село, засноване в 1922 році. На лівому березі р. Малий Куяльник, за 5 км на південний схід від с. Цебрикове. Лютеранська парафія Гофнунгсталь. Динаміка населення: 1926 р. - 89 осіб, 1943 р. - 138 осіб.
Клейн-Нейдорф KLEIN-NEUDORF (Новоселовка, Малая Караманово, Мало-Карманово, Карманово) До 1917 - Тираспольський повіт, Новопетрівська волость. У радянський період - Одеська область, Гросулівський. Лютеранське село, засноване в 1855 році. За 30 км на північний схід від Тирасполя. Лютеранська парафія Кассель. Молитовний дім. Землі: 1867 десятин (1859; 32 двори), 2267 десятин (1918). Школа. Сільрада (1926). Динаміка населення: 1859 р. - 226 осіб, 1887 р. - 204 особи, 1896 р. - 266 осіб, 1906 р. - 352 особи, 1916 р. - 374 особи, 1919 р. - 294 особи, 1926 р. - 414 осіб, 1943 р. - 478 осіб.
Козенка (Рейнфельд / Reinfeld, Козинка, Косынково(?) ) До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська волость. У радянський період - Одеська область, Роздільнянський район. Католицько-лютеранське село, засноване в 1888 році. За 5 км на північ від залізничної станції Роздільна. Католицька парафія Понятівка. Землі: 2108 десятин (1918). Динаміка населення: 1911 р. - 349 осіб, 1919 р. - 126 осіб, 1943 р. - 179 осіб.
Кошарка (Иозефсталь/Josefstal, Кушарка, Юзефсталь, Юзеф-Поле, Фрише Квелле/Frische Quelle, Флемера Ф.И./Flemmer, Швайгерда Л.В./Schweigert, Цвайгард В.В./Zweihardt) До 1917 - Тираспольський повіт, Захар’ївська/Глікстальська (Глинська) волость. У радянський період - Одеська область, Фрунзівський (Захарівський) район. Лютеранське село на орендованій землі. За 20 км на північний захід від с. Захар’ївка. Лютеранська парафія Бергдорф. Сільрада (1926). Динаміка населення: 1896 р. - 136 осіб, 1906 р. - 164 особи, 1914 р. - 100 осіб, 1916 р. - 73 особи, 1918 р. - 150 осіб,
1926 р. - 336 осіб, 1943 р. - 193 особи.
Краканат (Долингера/Dolinger; Блюмгардта/Blumhardt) До 1917 - Тираспольський повіт, Малаєштська 2-га волость. У радянський період - Одеська область, Фрунзівський (Захарівський) район. Хутір. У с. Захар’ївка, на північний схід від Тирасполя. Динаміка населення: 1896 р. - 39 осіб, 1906 р. - 96 осіб, 1916 р. - 59 осіб, 1926 р. - 16 осіб.
* Кройцфельд (Kreuzfeld) - Хутір, заснований у 1890-х рр. католиками з Бадена та Канделя. Розташований поблизу сучасного с. Яковлівка.
Лихтенфельд LICHTENFELD (Амбросиево) До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська волость. У радянський період - Одеська область, Роздільнянський/Зельцький (Фрідріх-Енгельсівський) німецький район. Лютеранське село. За 5 км на південний схід від залізничної станції Роздільна. Лютеранська парафія Фрейденталь. Сільрада (1926). Динаміка населення:1926 р. - 104 особи, 1943 р. - 68 осіб. * Засновано 1858 р.
Лозоватка (Лозовая) До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська/Петроверівська волость. У радянський період - Одеська область, Тарасо-Шевченківський район. Католицький хутір. На північний захід від Одеси. Динаміка населення:1887 р. - 36 осіб, 1896 р. - 32 особи, 1906 р. - 101 особа, 1916 р. - 130 осіб, 1926 р. - 13 осіб.
Манухін (Грюнталь/Grüntal; також Мухин, Кацапський), до 1917 - Херсонська губ., Тираспольський пов., Новопетровська вол.; у рад. період - Одеська обл., Гросуловський р-н. Лют. село на оренд. землі. За 30 км на північний схід від Тирасполя. Лют. приход Кассель. Населення: 1896 р. - 63 особи, 1906 р. - 128 осіб, 1916 р. - 95 осіб, 1918 р. - 30 осіб, 1926 р. - 141 особа, 1943 р. - 210 осіб.
Мариенгейм MARIENHEIM (Перекрестово II) До 1917 - Тираспольський повіт, Захар’ївська волость. У радянський період - Одеська область, Фрунзівський (Захарівський) район (нині - у складі с. Перехрестове, Одеська область, Захарівський район). Католицько-лютеранське село. За 15 км на північний схід від с. Захар’ївка. Католицька парафія Ней-Лібенталь. Землі: 1272 десятини (1918). Колгосп ім. Тельмана. Динаміка населення: 1896 р. - 30 осіб, 1911 р. - 210 осіб, 1919 р. - 178 осіб, 1926 р. - 365 осіб, 1943 р. - 405 осіб.
Мартенський-Карабань Martienskij-Karaban, Karaban, Karapann (???)
Марьяновка I (Мариенбург/Marienburg; Марьевка I, Немецкий, Зелингер/Selinger, Гринбергова/Grünberg, Миролюбовка, Милолюбовка, Хутіровский, Фатуровский, Додоновка) До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська/Розаліївська волость. У радянський період - Одеська область, Гросулівський район. Католицьке село. На лівому березі р. Кучурган, за 25 км на схід від Тирасполя. Католицька парафія Страсбург. Молитовний дім. Динаміка населення:1896 р. - 59 осіб, 1906 р. - 95 осіб, 1916 р. - 172 особи, 1926 р. - 9 осіб, 1943 р. - 266 осіб. * Заснована кріпаками у 1824 році. На карті як Мар'янівка відображалася лише після 1910 року.
МАРЬЯНОВКА II (Марьевка II, Крауза/Kraus, Крауса, Крафта/Kraft) До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська/Розаліївська волость. У радянський період - Одеська область, Гросулівський район. Католицький хутір. На схід від Тирасполя. Католицька парафія Страсбург. Динаміка населення: 1887 р. - 94 особи, 1896 р. - 66 осіб, 1906 р. - 69 осіб, 1916 р. - 57 осіб, 1926 р. - 42 особи.
Матышевка (Ней-Блюменфельд/Neu-Blumenfeld; Матишевский, Матиевка, Ухановка) Матишівка, до 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська/Розаліївська волость. У радянський період - Одеська область, Роздільнянський/Зельцький (Фрідріх-Енгельсівський) німецький район. Католицьке село. За кілька кілометрів на південний захід від залізничної станції Роздільна. Католицька парафія Страсбург. Динаміка населення: 1896 р. - 71 особа, 1906 р. - 103 особи, 1916 р. - 104 особи, 1926 р. - 101 особа, 1943 р. - 273 особи.
Мельгафа MELHAFF (також Шельгафа), у рад. період - Одеська обл., Фрунзівський (нині Захарівський) р-н. Лютеранський хутір. За 15 км на південний схід від села Захарівка. Лютеранський прихід - Кассель. Населення: 1926 р. – 15 осіб.
Мецкера METZKER (также Мицкера) До 1917 - Херсонська губернія, Тираспольський повіт, Гофнунгстальська (Цебриківська) волость. У радянський період - Одеська область, Цебриківський район. Лютеранський хутір. За 5 км на південний схід від с. Цебрикове. Лютеранська парафія Гофнунгсталь. Динаміка населення: 1887 р. - 19 осіб, 1896 р. - 26 осіб, 1906 р. - 58 осіб, 1916 р. - 23 особи, 1926 р. - 20 осіб. * Заснован в 1926 році.(?)
Миллиардовка (Ней-Баден, Neu-Baden) У радянський період - Одеська область, Роздільнянський/Зельцький (Фрідріх-Енгельсівський) німецький район. Католицьке село, засноване в 1926 році. За 15 км на південний схід від залізничної станції Роздільна. Початкова школа (1926). Колгосп «Октоберштерн». Динаміка населення: 1926 р. - 166 осіб, 1943 р. - 325 осіб.
Михельсталь MICHELSTAL (Веселый Кут; Веймара В.Ф./Weimar, Вельтер/Welter, Немецкий, Колонка, Борисовка) До 1917 - Тираспольський повіт, Новопетрівська волость. У радянський період - Одеська область, Гросулівський район. Католицько-лютеранське село на орендованій землі. За 40 км на північний схід від Тирасполя. Католицька парафія Страсбург, лютеранська парафія Кассель.Динаміка населення: 1887 р. - 187 осіб, 1896 р. - 300 осіб, 1906 р. - 317 осіб, 1916 р. - 92 особи, 1918 р. - 40 осіб, 1943 р. - 201 особа. * Засновано 1857 р.
Ной-Гликсталь * Село Ней-Глюксталь (нім. Neu-Glückstal, також відоме як Цибулевка, Клейн-Глюксталь, Волчий, Брынза) було засноване в 1860 році вихідцями з колонії Глюксталь. Розташовувалося в Херсонській губернії, Тираспольському повіті, в Гофнунгстальській (Цебриківській) волості, згодом — в Одеській області, Цебриківському районі (нині село Цибулевка, Великомихайлівського району). Це було лютеранське село, розташоване на власній землі біля річки Малий Куяльник, за 5 км на південний схід від села Цебрикове. Назву село отримало від колишнього землевласника Цибулева. Входило до лютеранських приходів Глюксталь і Гофнунгсталь. У 1908 році була збудована церква. Станом на 1918 рік мало 2746 десятин землі, працювала млин, діяли початкова школа, сільська читальня та сільрада (у 1926 році). Жителів було виселено до Вартегау 17 березня 1944 року. Село є місцем народження історика Р. Вальта (1924 р.н.). Демографічна динаміка населення: 1860 р. - 199 осіб, 1887 р. - 436 осіб, 1897 р. - 550 (з них 487 німців), 1906 р. - 530, 1911 р. - 620, 1916 р. - 591, 1918 р. - 519, 1926 р. - 682, 1944 р. - 785.
Ной-Зельц NEU-SELZ У радянський період - Одеська область, Роздільнянський/Зельцький (Фрідріх-Енгельсівський) німецький район. Католицьке село. За 15 км на південь від залізничної станції Роздільна. Населення: 1943 р. - 223 особи. * "Навколо станції же з’явились три нових поселення: Мигаїво, Фрейланд і Незаможники."
Ной-Кандель NEU-KANDEL (Карл Либкнехт/Karl-Liebknecht) У радянський період - Одеська область, Роздільнянський/Зельцький (Фрідріх-Енгельсівський) німецький район. Католицький хутір, заснований у 1931 році. За 25 км на південь від залізничної станції Роздільна. Засновники з колонії Кандель. Колгосп ім. К. Лібкнехта. Населення:1943 р. - 205 осіб. * Утворене у 1920-х рр., спочатку як комуна з 11 господарств, які виділилися з материнського Канделя. У 1930 р. діяла невелика школа-дев’ятирічка.
Ней-ланд
Ней-Савицкий (Ново-Савицкое; Ново-Екатериновка - Новосавицьке) До 1917 - Тираспольський повіт, Новопетрівська волость. У радянський період - Одеська область, Гросулівський район. Лютеранське село, засноване в 1883 році. За 20 км на північний схід від Тирасполя. Лютеранська парафія Кассель. Динаміка населення: 1887 р. - 643 особи, 1896 р. - 686 осіб, 1906 р. - 1072 особи, 1916 р. - 778 осіб, 1918 р. - 76 осіб, 1926 р. - 155 осіб, 1943 р. - 232 особи.
Нейфельд NEUFELD (Шевченко - Кам'янка) У радянський період - Одеська область, Роздільнянський/Зельцький (Фрідріх-Енгельсівський) німецький район. Село, засноване в 1926 році. За 10 км на південний схід від залізничної станції Роздільна. Динаміка населення: 1926 р. - 92 особи, 1943 р. - 238 осіб.
Ной-Ельзас NEU-ELSASS, у радянський період – Одеська обл., Роздільнянський / Зельцький (Фрідріх-Енгельсівський) німецький район. Католицьке село, засноване у 1928 році. Розташовувалося за 20 км на південний схід від залізничної станції Роздільна. Населення: 1943 р. – 288 осіб. * німецьке католицьке дочірнє поселення, засноване у 1928 році. Спеціалізувалося на вирощуванні цукрових буряків.
* Ной-Штрасбург (Neu-Strassburg) - Хутір на схід від материнського села, заснований бл. 1905 р. на приватних землях.
Ней-Савицький (Ново-Савицьке, Ново-Єкатеринівка) — лютеранське село, засноване у 1883 році. До 1917 року входило до складу Херсонської губернії, Тираспольського повіту, Новопетрівської волості; у радянський період — Одеська область, Гросуловський район (нині — Великомихайлівський район). Село розташовувалося за 20 км на північний схід від Тирасполя. Належало до лютеранського приходу Кассель. Населення: 1887 р. – 643 особи, 1896 р. – 686 осіб, 1906 р. – 1072 особи, 1916 р. – 778 осіб, 1918 р. – 76 осіб, 1926 р. – 155 осіб, 1943 р. – 232 особи. * Neu-Sawatski (також зустрічається як Neu-Savatsky, Neu-Savicky, Neu-Savitsky, Neu-Sawitzki), розташовувалося в межах Глікстальської колонії (Glückstal enclave) на території нинішньої Одеської області. Село було євангелічного віросповідання, належало до парафії в Касселі. За даними на 1905 рік, у Neu-Sawatski проживало 86 осіб
Німецький (Балицкий, Соше-Островский) До 1917 - Тираспольський повіт, Росіянівська волость. У радянський період - Одеська область, Фрунзівський (Захарівський) район. Німецько-український хутір. На південь від с. Захар’ївка. Динаміка населення: 1896 р. - 118 осіб, 1906 р. - 82 особи, 1916 р. - 143 особи, 1926 р. - 153 особи.
НОВО-МАЙОРСКИЙ (Майорский), до 1917 - Тираспольский повіт, Новопетровская волость. В радянський период - Одеська область, Гросуловський район. хутір. К сев.-востаниця от Тирасполя. Динаміка населення: 1887 р. - 139 особи, 1896 р. - 248 особи, 1906 р. - 230 особи, 1916 р. - 55 особи, 1924 р. - 51 особи.
Новий Мир (Нейфельд/Neufeld-Новий Мир-Покровка), в радянський период - Одеська область, Роздільнянський/Зельцський (Фридрих- Енгельсовський) німецький район. Заснований в 1926 році. В 5 км на південь від залізничної станції Роздільна. Населення: 1926 р. - 122 особи.
* Оберфельд (Oberfeld) - Лютеранський хутір, заснований 1893 р. вихідцями з Гросулівської волості. У 1926 р. 17 мешканців (усі німці).
Орехов Гай У радянський період - Одеська область, Фрунзівський (Захарівський) район. Хутір. На північний захід від с. Захар’ївка. Населення: 1926 р. - 28 осіб.
Парканский (Парканскіє - Парканцы - Парканці) До 1917 - Тираспольський повіт, Новопетрівська волость. На північний схід від Тирасполя. Католицька парафія Понятівка. Динаміка населення: 1896 р. - 306 осіб, 1906 р. - 366 осіб, 1916 р. - 114 осіб.
Петрихо-Ковач (Петерсталь, Peterstal, Петриха-Коввач, Петрихи-Коввачанский, Петрихин, Коввачевский, Ней-Блюменталь/Neu-Blumental, Блюменталь), до 1917 - Тираспольский повіт, Новопетровская волость. В радянський период - Одеська область, Гросуловський район(?). Лютеранський село. В 15 км к сев.-востаниця от Тирасполя. Лютеранський приход Кассель. Динаміка населення: 1896 р. - 101 особи, 1906 р. - 122 особи, 1916 р. - 97 особи, 1926 р. - 123 особи, 1943 р. - 164 особи. * Село Neu-Blumental (також відоме як Ковач, Blumental) було євангельською німецькою колонією, заснованою в першій половині ХХ століття у складі так званого німецького національного району імені Фрідріха Енгельса (GNR Friedrich Engels). Поселення розташовувалося неподалік міста Роздільна, в межах історичного Кучурганського округу. Колонія мала євангельське (лютеранське) віросповідання і, ймовірно, належала до церковної парафії в селі Кассель. За даними на 1919 рік у Neu-Blumental проживало 107 осіб. Відомо також, що ця колонія могла виникнути на базі або поруч з єврейським поселенням, яке пізніше було викуплене німецькими переселенцями. Село було частиною культурного і господарського середовища німецьких колоній півдня України, яке остаточно занепало після депортацій німецького населення в роки Другої світової війни.
* Петерсдорф (Petersdorf) - Лютеранський хутір, заснований бл. 1885 р. переселенцями з Гросулівської волості. У 1926 р. мешкало 31 особа, всі - німці. Розташовувався між Цебриковим і Степанівкою.
Плавневой I До 1917 - Тираспольський повіт, Новопетрівська волость. У радянський період - Одеська область, Гросулівський район. На північний схід від Тирасполя. Населення: 1926 р. - 42 особи.
Понятовка (Лангенберг/Langenberg, Понятівка) До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська волость. У радянський період - Одеська область, Роздільнянський/Тарасо-Шевченківський район. Католицьке село на власній землі, засноване в 1887 році. За 10 км на північний схід від залізничної станції Роздільна. Назва походить від прізвища колишнього землевласника Понятовського. Католицька парафія. Молитовний дім. Землі: 2414 десятин (1918). Початкова школа (1926). Жителів виселено до Вартегау в березні 1944 року. Динаміка населення: 1887 р. - 1207 осіб, 1896 р. - 1611 осіб, 1906 р. - 2030 осіб, 1916 р. - 1753 особи, 1918 р. - 379 осіб, 1926 р. - 582 особи, 1943 р. - 566 осіб.
Розальевка (Розенталь / Rosental - Розаліївка), До 1917 - Тираспольський повіт, Розаліївська волость. У радянський період - Одеська область, Роздільнянський/Зельцький (Фрідріх-Енгельсівський) німецький район. Католицьке село. На лівому березі р. Кучурган, за 10 км на південний захід від залізничної станції Роздільна. Католицька парафія Страсбург. Динаміка населення: 1916 р. - 284 особи, 1943 р. - 122 особи. * Засноване в 1797 році
Ротт Roth В радянський период - Одеська область, Фрунзовский (Захаровский) район. хутір. К востаниця от с. Захарьевка. Динаміка населення: 1926 р. - 6 особи.(?) Roth-Khutor (також Chutor Roth, або просто Рот) - це євангельський (лютеранський) німецький хутір, розташований у межах історичного Кучурганського району, який сьогодні входить до складу Роздільнянського району Одеської області. Поселення належало до парафіяльної системи євангельських церков регіону. Ймовірно, хутір мав підпорядкування до більшого лютеранського приходу (наприклад, у Страсбурзі чи Касселі).
Сатово (Егоровка - Новопавлівка) До 1917 - Тираспольський повіт, Захар’ївська волость. У радянський період - Одеська область, Фрунзівський (Захарівський) район. Німецько-українське село. На північний захід від Одеси. Динаміка населення: 1906 р. - 78 осіб, 1916 р. - 13 осіб, 1926 р. - 49 осіб.
Сахальский (Бергенталь / Bergtal, Sachalski, Sakalsk-Luchynske, Бергталь / Bergtal, Сокальского, Веровка, Лучинське) До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська волость. У радянський період - Одеська область, Гросулівський район. Католицьке село. На правому березі р. Кучурган, за 25 км на схід від Тирасполя. Католицька парафія Страсбург. Динаміка населення:1906 р. - 121 особа, 1916 р. - 74 особи, 1926 р. - 114 осіб, 1943 р. - 287 осіб.
Степановка (Штурпельц/Sturpelz; Штурпальцы, Адольфсталь/Adolfstal, Гринбергова/Grünberg, Степанівка) До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська/Розаліївська волость. У радянський період - Одеська область, Роздільнянський/Зельцький (Фрідріх-Енгельсівський) німецький/Тираспольський район. Католицьке село, засноване в 1896 році. На правому березі р. Кучурган, за 10 км на південний захід від залізничної станції Роздільна. Католицька парафія Страсбург. Колгосп ім. Котовського (1930). Сільрада (1931). Жителів виселено до Вартегау в березні 1944 року. Динаміка населення: 1896 р. - 382 особи, 1906 р. - 442 особи, 1916 р. - 330 осіб, 1918 р. - 400 осіб, 1924 р. - 504 особи.
Страсбург STRASSBURG (Кучурган; Штрасбург) До 1917 - Одеський/Тираспольський повіт, Кучурганський колоністський округ, Страсбурзька (Кучурганська)/Зельцька (Успенська) волость. У радянський період - Одеська область, Роздільнянський/Зельцький (Фрідріх-Енгельсівський) німецький район. Католицьке село, засноване в 1808 році. На лівому березі р. Кучурган, за 65 км на північний захід від Одеси. Назва походить від міста Страсбург (Ельзас). Засновники - 60 сімей із Пруссії, Вюртемберга та Ельзасу. Католицькі парафії Зельц, Страсбург (з 1867). Церква (1863). Землі: 3358 десятин (1811), 3562 десятини (1857; 59 дворів і 24 безземельні сім’ї), 3667 десятин (1918). Інфраструктура: Цегельно-черепичний завод «Вільгельм-Вельке», Млини М. Шумахера, Антона і Андрея Зенгерів, Майстерня землеробських знарядь, кузні, крамниці, споживче товариство, готель, Центральне училище, дитячий будинок, кооперативна крамниця, початкова школа, будинок селянина, сільрада, виноробне товариство (1926), Колгоспи ім. К. Лібкнехта (1928), «Паризька комуна», Події: Тяжкі пошкодження від землетрусу (1940). Місце народження католицьких патерів Я. Шерра (1873-1920), І. Шнейдера (1879-1944), Г. Аберле (нар. 1891), Е. Рейнгардта (нар. 1935). Динаміка населення: 1808 р. - 261 особа, 1816 р. - 317 осіб, 1825 р. - 393 особи, 1859 р. - 1155 осіб, 1887 р. - 1889 осіб, 1897 р. - 2070/1872 (німецьке населення), 1905 р. - 1884 особи, 1911 р. - 2287 осіб, 1916 р. - 1732 особи, 1919 р. - 1780 осіб, 1926 р. - 1915 осіб, 1941 р. - 2500 осіб, 1943 р. - 2118 осіб.
Тихий Кут (Штиллер Орт/Stiller Ort; Одая, Адая, Трудомирівка) До 1917 - Тираспольський повіт, Новопетрівська волость. У радянський період - Одеська область, Гросулівський район. Лютеранське село, засноване в 1906 році. За 20 км на північний схід від Тирасполя. Лютеранська парафія Кассель. Землі: 600 десятин (1918), 339 га (1940).Динаміка населення:1916 р. - 30 осіб,1926 р. - 67 осіб,1943 р. - 88 осіб.
Топоровка (Малая Топоровка, Мала Топорівка) До 1917 - Тираспольський повіт, Малигонівська волость. У радянський період - Одеська область, Цебриківський район. Заснований у 1893 році. На північний захід від Одеси. Динаміка населення: 1926 р. - 37 осіб.
ТРУБАЧЕВКА (Немецкий; Вайсбека/Weißbeck, Черного, Кобца, Таранюка), до 1917 - Тираспольский повіт, Понятовская/Розальевская волость. В радянський период - Одеська область, Гросуловський район. Кат. хутір. К сев.-востаниця от Тирасполя. Кат. приход Страсбург. Динаміка населення: 1896 р. - 78 особи, 1906 р. - 38 особи, 1926 р. - 46 особи.
Фаасовка (Фааса/Faas) До 1917 - Тираспольський повіт, Малигонівська волость. У радянський період - Одеська область, Фрунзівський (Захарівський) район. Лютеранський хутір, заснований у 1892 році. За 20 км на північ від с. Захар’ївка. Лютеранська парафія Бергдорф. Землі: 596 десятин (1918). Динаміка населення:1906 р. - 21 особа, 1911 р. - 41 особа, 1916 р. - 131 особа, 1918 р. - 44 особи, 1926 р. - 63 особи. * Перші мешканці - вихідці з Glückstal та Kassel.
Фрайберг Freiberg В радянський период - Одеська область, Цебриківський район. В 5 км на північ від села Цебриково. Лютеранський приход Гофнунгсталь. Населення: 1926 р. - 28 осіб. *Фрейберг був заснований у 1925 році
Фрейдорф FREIDORF (Федоровка) До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська волость. У радянський період - Одеська область, Роздільнянський/Тарасо-Шевченківський район. Лютеранське село на власній землі. За 10 км на схід від залізничної станції Роздільна. Засновники з колонії Грос-Лібенталь та ін. Лютеранська парафія Фрейденталь. Молитовний дім. Землі: 2108 десятин (1918). Початкова школа, сільрада (1926). Динаміка населення: 1887 р. - 304 особи, 1896 р. - 234 особи, 1906 р. - 360 осіб, 1911 р. - 349 осіб, 1916 р. - 299 осіб, 1919 р. - 348 осіб, 1926 р. - 462 особи, 1943 р. - 474 особи.
Фріденфельд (FRIEDENFELD, Крабба, Krabb) В радянський период - Одеська область, Фрунзовский (Захаровский) район. Лютеранський хутір. В 15 км к сев.-востаниця от с. Захарьевка. Динаміка населення: 1943 р. - 208 особи.
ХУТІР ЦЕБРИКІВСЬКИЙ (Хутір Цебриковского товарищества, Цебриково) До 1917 - Тираспольський повіт, Гофнунгстальська (Цебриківська) волость. Лютеранський хутір. У с. Цебрикове, на північний захід від Одеси. Лютеранська парафія Гофнунгсталь. Населення: 1916 р. - 53 особи. *
ЧЕБАНКА (Розенталь/Rosental) У радянський період - Одеська область, Цебриківський район. Католицьке село. За 25 км на південь від с. Цебрикове. Католицька парафія Понятівка. Динаміка населення: 1926 р. - 59 осіб, 1943 р. - 121 особа.
Шаца SCHATZ (також Шаци, Шацен-Хутір / Schatzen-Chutor, Липовська, Линовський, Грузинівка, Салунське), до 1917 року — Херсонська губернія, Тираспольський повіт, Понятовська / Розальєвська волость; у радянський період — Одеська область, Гросулівський район. Католицький хутір, розташований за 25 км на північний схід від Тирасполя. Католицька парафія — Страсбург. Населення: 1887 р. – 19 осіб, 1896 р. – 42 особи, 1906 р. – 76 осіб, 1926 р. – 74 особи, 1943 р. – 236 осіб. * Заснований до 1863 року, імовірно вихідцем з Мангайма Бальтазаром Шацем. Належав до католицької парафії Страсбург. Нині це частина села Яковлівка
ШАЦА/SCHATZ (Шацы, Шатцен-Хутір/Schatzen-Chutor, Липовская, Линовский, Грузиновка, Салунское) До 1917 - Тираспольський повіт, Понятівська/Розаліївська волость. У радянський період - Одеська область, Гросулівський район. Католицький хутір. За 25 км на північний схід від Тирасполя. Католицька парафія Страсбург. Динаміка населення: 1887 р. - 19 осіб, 1896 р. - 42 особи, 1906 р. - 76 осіб, 1926 р. - 74 особи, 1943 р. - 236 осіб.
* Шварцталь (Schwarztal) - Лютеранський хутір, заснований 1890 р. неподалік Гросулова. Мав власну школу, відкриту у 1913 р.
* Шелохова (Chutor Schelochowa, Schelopowo, Shilipka) - німецький католицький хутір, заснований у 1856 році, нині це село Желепове.Первісне населення хутора складали німецькі колоністи католицького віросповідання. Хутір згадується в численних джерелах, зокрема у «German-Russian Handbook» (2010) Ульріха Мертенса та на історичних мапах німецьких поселень півдня України, укладених Карлом Штумпом.
Шемиотово (Шиметов - Шеметове) До 1917 - Одеський повіт, Бельчанська волость. Католицько-лютеранський хутір. За 50 км на північний захід від Одеси. Католицькі парафії Северинівка, Ельзас, Єреміївка. Динаміка населення: 1896 р. - 93 особи.
Штерн STERN (Миллер/Müller, Ламберт/Lambert, Андреево-Иваново, Світанок) У радянський період – Одеська область, Тарасо-Шевченківський район. Лютеранський хутір. За 45 км на північний захід від Одеси. Лютеранська парафія Фрейденталь. Динаміка населення: 1924 р. – 67 осіб, 1943 р. – 202 особи. * Згідно з архівами EWZ, німці проживали тут ще з 1921 року. У 1924 році населення становило 67 осіб. У 1944 році навколишні хутори (зокрема Мюллерів хутір, Ламберт тощо) були об'єднані в одне село, яке отримало назву Штерн. Поселення було багатоконфесійним, із присутністю як протестантів, так і євреїв. Адміністративно належало до парафії Фройденталь. Вже у 1945 році село перейменували на Андрєєво-Іваново. У 2024 році в межах процесу дерусифікації українських топонімів населений пункт отримав сучасну назву - Світанок.
Шифмахера SCHIEFMACHER (також Копиткіна, Копанка, Веровка) — до 1917 року входив до складу Херсонської губернії, Тираспольського повіту, Понятовської / Розальєвської волості. Католицький хутір, розташований на північний схід від Тирасполя. Католицька парафія - Страсбург. Населення: 1896 р. – 43 особи, 1906 р. – 51 особа.
* Цібовка (Tschibowka / Tiefenbach) - дочірнє німецьке католицьке поселення, засноване 1920 року у складі Кучурганської колоністської округи. Село не згадувалося на ранніх мапах, але присутнє у списках німецьких поселень за К. Штумппом. Сьогодні є частиною села Богнатове.
ЭБЕРГАРДА/EBERHARDT (Эбергардта И.Ф.), до 1917 - Тираспольский повіт, Новопетровская волость. В радянський период - Одеська область, Гросуловський район. хутір. К сев.-востаниця от Тирасполя. Динаміка населення: 1916 р. - 8 особи, 1926 р. - 18 особи.
ЯКОВЛЕВКА НЕМЕЦКАЯ, до 1917 - Тираспольский повіт, Понятовская волость. В радянський период - Одеська область, Гросуловський район (в теперішній час- Раздельнянский р-н). село. К востаниця от Тирасполя. Динаміка населення: 1916 р. - 18 особи, 1926 р. - 91 особи.
